Кутя – це традиційна обрядова страва. Попри свій солодкий смак, її першою куштують на Святий Вечір та Різдво. Після завершення трапези, мисочку з кутею, хліб, узвар чи воду та кілька ложок лишають на столі. Аби душі померлих родичів могли прийти на вечерю. Також клали (цей звичай зберігається до нині) на тарілку кілька ложок куті, окраєць хліба та склянку з водою і лишали на покуті. Покуть це місце в домі де висіли ікони, вишиті рушники й знаходилось по діагоналі від печі. Хоча в сучасних квартирах немає печі та покуті, як такої, але напевно ви знайдете місце на кухні чи кімнаті,  яке особливо затишне, красиве і чисте. Або ж таку тарілку з кутею, якщо ви хочете вшанувати своїх предків можна поставити на підвіконні. 

В Україні варять кутю з пшениці, ячменю або й рису, здобрюють медом, горішками, маком та сушеними фруктами. В залежності від регіону чи кулінарних традицій конкретної родини, кутя буває густою або рідкою, заправлена солодким запашним узваром чи розсиченим медом. 

Пропонуємо приготувати вишукану кутю з рисом. 

Час приготування: 30 хв.

Рецепт розраховано на 4 особи.

Інгредієнти

• рис сухий довгозернистий – 100 г,
• мак – 30 г,
• ліщина – 30 г,
• волоський горіх – 50 г,
• мед квітковий – 60 г, 
• вишня сушена (або родзинки)  – 30 г. 

Приготування 

Найперше, залийте мак окропом і лишіть на 10-15 хв. Тим часом рис промийте у холодній чистій воді та  варіть без кришки близько 7-8 хвилин. Важливо його не переварити. Готовий рис, відкинути на сито. З маку злити воду та розтерти у ступці. Можна використовувати блендер, але радимо таки у ступці, так насіння розплющується і дає більше юшки, а не розрізається.  

Горішки, навіть якщо ви вже придбали обсмажені, раджу кілька хвилин потримати на розпеченій сковорідці. Після чого, охолодити та подрібнити ножем. Квітковий мед, розведіть 3 столовими ложками теплої води. Відціджений рис, заправляємо всіма інгредієнтами, перемішуємо та подаємо до столу.  

Про традиції приготування рисової куті, радимо прочитати у матеріалі "Кутя за рецептом ХІХ століття" з сайту Музею Івана Гончара.

Фото: їzhakultura