“ 

“ 

Водохреще – ми звемо ця свято, ще Йордан, Ардан, Водощі. Голодна кутя напередодні свята, завершує цикл різдвяно-новорічних свят. Вечеря перед Водохрещами має й інші назви  -  Багата, Водяна, Писана.

/ Про смаки

Вечеря правда не така багата як на Святий Вечір чи Щедрий Вечір, тому можливо й набула поширення саме така назва - Голодна Кутя. Та незалежно від того скільки і які страви готувати, вони всі повинні бути пісними. У минулому, протягом дня, тримали піст, але дітям, хворим та вагітним можна було їсти. Найчастіше це була якась пісна юшечка, печена картопля, дуже проста і пісна їжа.

Вечерю і сьогодні починають  з куті.  І досі зберігається традиція готувати поширені українські страви – пиріжки з маком, варений і колочений горох з олійкою, вареники з капустою, гречкою, з сушнею, чорницями, сливками ну і звісно ж пухкі вареники з маком, варять капусняк, та смажать рибу, тушкують капусту з грибами чи чорносливом. Протягом останніх десятирічь до цього переліку додались нові види риб, таких як хек. Його смажать, запікають під овочами, смажать чи запікають печериці, печуть овочі такі як броколі, цвітна капуста. Купують свіжі огірки, перці та помідори. 

/ Про традиції

Після завершення вечері поширений є звичай проганяти кутю.  Чоловіки вистрелювали з рушниць у повітря, а після вечері діти "проганяли" кутю, б'ючи знадвору палицями й макогоном в причілок хати або по воротях.

У ніч на Водохреща, дівчата ворожили на долю, але й дорослі стежили за прикметами сподіваючись на добрі символи, які віщують добробут та гарний врожай на наступний рік.

На річках, ставках чи озерах вирубують великі хрести, престол, іноді місцеві майстри споруджують цілі льодяні скульптури, їх поливають буряковим квасом, прикрашають калиною, сухими чи свіжими квітами, а також вішають стрічки й рушники.

У минулому, після Водохреща заборонялось прати ще кілька днів, а то й тижнів. Але в річках та ставках ми вже давно не перемо, тому ця пересторога нехай лишається для підручників.

/ Про воду

Існує переконання, що вода цього дня набуває магічного значення, дуже поширені легенди про перетворення води на вино, а також те, що вона має магічні й цілющі властивості.

Коли священник опускає хрест, дівчата на виданні, намагались найперше вмитись, а от рибалки опустити край сітки, аби весь рік добре риба йшла. Вчені називають такі обряди - магією схожості, симпатична магія. Досить поширене явище в українській культурі.

/ Про розваги

Поширеною розвагою для молоді на Водохреще було хургало. Якщо на Івана Купала молодь перестрибує вогонь, гойдається на гойдалках, то на Водохреще крутиться, ковзає на фургалі чи хургалі.  Найчастіше його виготовляли завдяки колесу та палиць за які прикріплювали шворки. За них тримались руками чи прив'язували сани.  Встановлювали на добре промерзлому озері, тому швидкість обертання колеса, як і самого ковзання часом бувала навіть небезпечною. 

/ Чи пірнали в ополонку?

> Тут одним реченням не обійдешся, бо не все так просто і очевидно. Фольклористка Дар’я Анцибор (дай лінк на її статтю будь яку яка є на нашому сайті), писала про свято для ВВС Україна «Вода, чорти та стрілянина: як українці святкували Водохреща»

> Дуже гарний матеріал є на Локальній Історії, який підготував Юрій Пуківський «Чи купались українці на Водохреще»

> Про те, як змінюються традиції і ритуали цього свята слухайте і дивіться у розмові з етнографом Оленою Чебанюк в програмі «У своїй тарілці»