/ Вечорниці - це назва способу проведення дозвілля неодруженої молоді

На вечорницях пряли, тому подекуди ці вечори звались попрядки, а взагалі етнографи зафіксували багато регіональних назв довгих зимових вечорів під час яких молоді й неодружені дівчата — вишивали, вчили нових пісень, спілкувались, переймали досвід краще навчених дівчат.

Найчастіше для проведення вечорниць орендували хату у одинокої жінки. Розраховувались по-різному. Відробляли, пряли для неї, скидались на освітлення. До речі, освітлення було не таким вже й дешевим задоволенням, тому коли дівчата ходили на досвідки, це було ще й економічно доцільно. До того ж самотні жінки, теж знаходили у цьому собі розраду та отримували підтримку від громади. Не лишались кинутими.

Не на всіх вечорницях були присутні хлопці, ворожіння й забави. Однак саме Андріївські вечорниці, передбачали гуляння, ворожіння й веселощі, попри те, що це період передріздвяного посту

На святкових вечорницях готували вечерю у складчину.  Та готували два кілька типів страв:  для гри - калиту,  для ворожіння - кашу й балабушки, та решта страв для вечері. До речі тарілок окремих ніхто не ставив, ви мали прийти на вечорниці зі своєю ложкою, а їли з великих спільних полумисків.

/ Обрядові, ритуальні страви на Андрія

КАША - її готували з пшона чи пшениці й закликали долю, виходили з горщиком каші на вулицю, до воріт чи тину й казали: "Любий йди до мене кашу їсти"

КАЛИТА - це ритуальний корж, що символізує сонце, спечений з прісного тіста. Калиту також посипали маком, змащували медом, перев'язували червоними стрічками. Її не їдять, а кусають під час гри. 

/ Пригощення до святкових вечорниць

Як ми вже написали вище, готували у складчину. Це значить, що кожен приносив щось з дому: борошно, олію, сушені гриби й фрукти, свіжу рибу. А готували вже у печі, завчасно подбавши про дрова. 

Оскільки вечорниці припадали на піст, то всі страви були пісними. Найчастіше готували вареники з сушнею, капустою чи маком. Готували пшоняну чи гречану кашу, печену капусту, хліб, пироги, смажену рибу, варили кисіль та узвар. 

Але так було в домодерну добу.  З часом, традиції спільних вечорів молоді зникали, частково зі зміною культури, процесами емансипації. Але й також, позначилась політика радянської доби впливу на молодь і її виховання на засадах комунізму. Для цього створювали читальні, організовувались агітаційно-політичні клуби тощо. 

З відновленням Незалежності України, в медіапросторі почало з'являтись багато матеріалів про наше минуле, традиції й обряди. Все те, що за часів радянського союзу, знищувалось, затиралось, або вважалось пережитком минулих часів.

Поступово Вечорниці на Андрія входять до  сучасної святкової культури з новими традиціями, нагадуючи більше тематичні вечірки, де є місце всім, молодим та дорослим, одруженим чи ні. Калиту випікають для ресторанів, перетворюють її на смачний наїдок, а не лише елемент гри.