Восени 2021 року студенти Києво-Могилянської академії зробили дослідження про ґендерні стереотипи в українському ресторанному бізнесі. Нещодавно ми опублікували першу частину цього проєкту – статтю про ґендерні стереотипи у київських ресторанах. У рамках дослідження команда провела серію глибинних інтерв’ю з шефами і шефинями, рестораторами і рестораторками з різних куточків України, а також проаналізувала контент двох сезонів телешоу «МастерШеф. Професіонали». Що вдалося дізнатися про ґендерну сегрегацію на кухні – читайте у матеріалі координаторки дослідницької групи Марини Диндо.
Кухня зі скляною стелею
Ми досі часто чуємо, що місце жінки – на кухні. Більшість чоловіків вважають, що суто сімейними жіночими обов’язками є: прання, сушіння білизни, приготування їжі та миття посуду (UNFPA, Міністерство соціальної політики України, 2018). Водночас у минулому році до рейтингу 100 найкращих кухарів увійшло лише сім жінок. Виникає логічне запитання: де ж ця кухня, на якій жінці місце?
Наразі в Україні більшість відомих шефів та рестораторів – це чоловіки. Вважається, що ця професія вимагає якостей, які стереотипи приписують чоловікам: витримка, холодний розум та фізична сила. Таке уявлення створює для жінок зовсім неуявну «скляну стелю», що перешкоджає їхньому кар’єрному розвитку. До того ж, у сфері харчування жінки заробляють на 13,1% менше ніж чоловіки. Це дані Державної служби статистики за третій квартал 2020 року.
У статті Чому чоловіки досі домінують на професійній кухні? наводяться дані Офісу національної статистики, за якими у Великобританії лише 17% шефів – жінки. Пояснюється це тим, що інвестори більш зацікавлені бачити на цій посаді чоловіків, аніж жінок. Впливають також і ґендерні стереотипи, через які жінки відчувають потребу вести хатнє господарство, а відтак не приділяють стільки часу на роботі, як чоловіки.
Меган МакКрен у статті Шефи, яких ми не бачимо говорить про проблеми жінок у чоловічому просторі та їх спроби змагатися не лише за визнання та повагу, але й гроші, які чоловіки інвестують у роботу чоловіків. Авторка також звертає увагу на медіа та репортерок, які фетишизують чоловічі навички, позбавляючи уваги вправних жінок та залишаючи їхню роботу в тіні. Водночас проблемою є те, що на чоловіків медіа навішують ярлик поганого хлопця – незалежно від їх особистих якостей та бажань, роблячи постать шефа привабливою за допомогою суспільних стереотипів.
Смажить м’ясо чоловік, ліпить тістечка – жінка
А якої думки про це самі кухарі? Ось кілька тез із глибинних інтерв’ю з шефами та рестораторами, серед яких були як чоловіки, так і жінки:
• Класний шеф має бути хорошою людиною, мати менеджерські й лідерські якості, поєднувати у собі техніку й креатив та бути професіоналом своєї справи.
• Хороший ресторатор/рестораторка – це людина-швейцарський ніж зі стійким характером, готовністю ризикнути, високим рівнем комунікабельності та стресостійкості.
• Радянський Союз залишив стару школу, а разом з нею і стереотипи, які зараз намагаються викорінити молоді шефи, шефині й ті, хто навчалися за кордоном.
Так де ж тут сегрегація? – може виникнути цілком логічне запитання. А ховається вона у ґендерній політиці самих закладів та процесу наймання працівників. Картинка може бути красивою, а от реальність, на жаль, – ні.
Один з респондентів зазначив, що в 90% випадків жінки – це керівний менеджмент, адже
А ось що опитаний сказав про роботу на кухні:
Причина того, що чоловік займає позицію А, а жінка – позицію Б, криється у стереотипах, які міцно вкорінені у нашій свідомості. Характеристики, якими опитані наділяли ту чи іншу професію, свідомо чи ні, збігалися зі стереотипними уявленнями про чоловіків та жінок. Звісно, якщо жінка захоче – вона може смажити стейк, а чоловіку так само ніхто не заборонить ліпити тістечка. Проблема в тому – як до цього поставиться соціум?
Якості шефа: професійні чи ґендерні?
Ми провели анонімне опитування серед кухарів та кухарок, шефів та шефинь, рестораторів та рестораторок і попросили розповісти, якими вони бачать типового ресторатора, шеф-кухара, що думають про розподіл обов’язків на професійній кухні, а також запитали про їхній особистий досвід у сфері ресторанного бізнесу.
Для типового ресторатора найбільш важливими характеристиками виявились: уміння вести переговори, готовність до змін, компетентність у своїй справі, уміння швидко приймати рішення в екстремальних ситуаціях та лідерські якості. Для шефа чи шефині важливими передовсім є професійні знання – на це вказало 89% респондентів/ок. Далі йдуть лідерські якості – 77%, стресостійкість та системність (уміння планувати) – по 75%.
Як бачимо, цей перелік є нібито ґендерно нейтральним. Проте якщо вдатися до глибшого аналізу, то виявимо, що лідерські якості, стресостійкість та системність – це характеристики, що почасти співвідносяться з гегемонною маскулінністю. Цікаво, що лише 33% і 26.2% опитаних вказали, що приваблива зовнішність – важлива для ресторатора і шеф-кухаря відповідно.
Таблиця нижче показує те, як опитувані ставляться до розподілу обов’язків на професійній кухні між чоловіками та жінками. Насамперед дивує те, що його вважають необхідним 12,5% жінок.
Далі – цифри по розподілу між чоловіками та жінками позицій на холодних та гарячих стравах. Як бачимо, 31.3% чоловіків вважають, що холодний цех – це жіноча справа, і водночас 87.5% жінок упевнені, що позиція на гарячих стравах підходить як чоловікам, так і жінкам. Пам’ятаєте слова учасника інтерв'ю, який говорив, що жінка ніколи не посмажить хороший стейк? А цифри кажуть, що вона посмажить, хоче посмажити. Можливо, саме через це 12.5% шеф-кухарок вважають розподіл обов'язків за доцільний: вони хочуть змінити ту структуру, що є зараз.
Ґендерно-кулінарне шоу
Інтернет та медіа перестали бути розвагою. Це один із соціальних інститутів, що формує уявлення та суспільне ставлення щодо певних явищ та ситуацій. Ми вирішили дослідити, як у популярному українському телешоу «МастерШеф. Професіонали» зображуються чоловік та жінка на кухні. Результати не вражають, але засмучують.
Найперше впадає в око те, що в обох сезонах кількість учасників чоловічої статі у кілька раз більша, ніж жіночої. По-друге, помітним є ґендерний розподіл у кулінарних спеціалізаціях, що відображає ситуацію на ринку праці. Жінки почасти працюють кондитерами, або ж мають власний бізнес. Чоловіки працюють з м’ясом та керують кухнею. Однак, враховуючи те, що кондитери також вважаються шеф-кухарями, розподіл між чоловіками та жінками саме за керівною посадою (шеф-кухар) – рівний.
Наступне, що привертає увагу, – ґендерна маркованість ролей у суддівській команді. Жінки-судді оцінюють десерти (навіть якщо це не їхня спеціалізація), інколи – закуски та перші страви. Чоловіки ж куштують усе інше.
І наостанок, судді та учасники у своїх коментарях та діалогах транслюють ґендерні стереотипи. На кшталт, чоловіки – більш досвідчені, а жінки – слабші. На проєкті заохочуються прояви маскулінності: жінок, котрі поводять себе «по-чоловічому», починають поважати. Водночас коли чоловік не відповідає канонам маскулінності, над ним жартують і постійно акцентують на цьому. Надмірна емоційність та відсутність сили духу, що стереотипно відповідає проявам фемінності, засуджується серед учасників обох статей. Як бачимо, жіночності на кухні не місце.
Підсумок
Ґендерна сегрегація в ресторанному бізнесі України найбільш виражена на кухні, де продовжують існувати традиційно жіночі та чоловічі компетенції. Проте є позитивна динаміка, і вимоги до працівника усе частіше висуваються на основі професійних та загальнолюдських характеристик, а не за статтю. Робота на кухні – це, у першу чергу, робота, завдяки якій люди отримують ресурси для існування. Сфера українського бізнесу зараз на шляху боротьби з ґендерною сегрегацією і стає усе більш відкритою для професійного зростання – як жінок, так і чоловіків.
Автори дослідження: Дар’я Васюта, Дар’я Голенко, Назар Лісовий, Дарина Лисенко, Каріна Мохаммад, Дарина-Марина Патюк, Наталія Скворцова, Катерина Случинська, Юлія Стефанків, Єлизавета Федоровська, Наталія Чоботок, Світлана Шаповал, Марія Шило
Особлива подяка Тамарі Марценюк та Олені Брайченко за можливість реалізації дослідження та популяризації його результатів
Літературна редакція – Світлана Богданець
#ГЕНДЕРНІСТУДІЇКМАСОЦІОЛОГІЯ
