Матеріал публікується завдяки пожертвам та волонтерській підтримці, наданим Центру гастрономічних досліджень від спільноти їzhakultura

 


 

Восени 2021 року студенти Києво-Могилянської академії  зробили дослідження про ґендерні стереотипи в українському ресторанному бізнесі. Команда записала п’ять глибинних інтерв’ю з працівниками популярних закладів Києва, проаналізувала вакансії на сайтах пошуку роботи та відшукала дискримінаційні наративи у соцмережах відомих ресторанів. Чи існують ґендерні стереотипи у київських закладах? – учасниця дослідження Дарина-Марина Патюк розбирає рецепт цієї «страви дня» від інгредієнтів до подачі.

 

Інгредієнти: що таке ґендерні стереотипи

Почнемо з понять стать, ґендер та ґендерні стереотипи – ключових для нашого дослідження. За словником Європейського інституту з ґендерної рівності: 

Стать – це біологічна характеристика людини.

Ґендер – це соціальні характеристики та можливості, які приписані та надані людині за ознакою її статі. Тобто соціальна ідентифікація людини залежно від її статі.

Ґендерні стереотипи – це  упередження, що приписують жінкам і чоловікам, характеристики та ролі, що визначаються й обмежуються їхнім ґендером. 

Стереотипи сформуються за певних культурно-історичних обставин. Однак суспільство змінюється дуже динамічно (особливо у часи технічного буму), тож деякі норми швидко стають неактуальними та гальмують прогрес. Так ґендерні стереотипи у ресторанному бізнесі сприяють відтворенню ґендерної нерівності, що обмежує реалізацію людей у цій сфері через їхню стать. А також провокують сприйняття страв та продуктів через ґендерну призму: чоловіча/ жіноча їжа.

! 
Аби звільнити суспільство від рудиментарних норм, треба про них говорити, досліджувати їх: як ці стереотипи з’явилися, в яких контекстах вони існують та чому і ким досі підтримуються.  

 

Підготовка: що говорять дослідники

Ґендерні стереотипи у ресторанному бізнесі можна поділити на дві групи. Перша стосується професії і відображає уявлення про ролі чоловіка та жінки на кухні. Друга пов’язана з маркетингом та рекламою закладів, які залучають аудиторію транслюючи ґендерно марковані образи. 

Дослідження Меган Маккорон 2018 року показало, що з 2026 публікацій на тему видатних кухарів лише 11% були присвячені жінкам, 12% містили посилання на представників обох статей, а решта 77% була присвячена виключно чоловікам-представникам цієї професії. Нерівномірна репрезентація кухарів обох статей у засобах масової інформації̈ та мистецтві формує сприйняття професійної кухні як суто чоловічої сфери, що збільшує попит на цю професію серед чоловіків. Виходить замкнене коло.

У рекламі  ознаки маскулінності та фемінності використовуються задля того, аби привернути увагу потенційних споживачів.

! 
Йогурти, злаки, сухі сніданки маркуються як жіночі продукти, що допомагають тримати фігуру у формі. Натомість важку їжу, енергетичні напої зображують як продукти для чоловіків.  

Прикладом такого стереотипу є реклама йогурту «Активіа», який здатен наситити і при цьому не зашкодити фігурі. Навіть пакування цього продукту нагадує жіноче тіло. А от пиво у рекламі, як правило, постає суто маскулінним напоєм, який дозволяє розслабитись у великій чоловічій компанії. 

Рекламодавці продовжують підтримувати роль жінки-домогосподарки, яка піклується про сім’ю, водночас  чоловік зображується як активний агент публічної сфери. За результатами дослідження іспанських науковиць Єви Еспінар-Руїс та Крістіни Гонсалес-Діас, де були проаналізовані рекламні ролики харчової продукції на наявність ґендерних стереотипів та ґендерних ролей, жінок у 1,6 разів частіше зображували на домашній кухні, аніж чоловіків (29,9% і 18,8% відповідно), у той час як чоловіків частіше (35,5%) показували поза домом у порівняні з жінками (24,7%).

 

Приготування:  як з цим працюють київські заклади 

Дослідження вакансій, соцмереж закладів, а також інтерв’ю з працівниками показали, як ці стереотипи реалізуються у ресторанному бізнесі Києва. Ось п’ять ключових спостережень:

 

1. Шефом може бути жінка. Їх не мало, просто їх «не видно».

За словами шефині з відомого київського закладу, ім’я якої конфіденційне, насправді це стереотип, що у ресторанному бізнесі більше чоловіків. Просто шефині залишаються невидимими. Різниця у тому, що шефи-чоловіки підтримують один одного, беруть участь у шоу, дають інтерв’ю, знімаються у рекламі тощо. Натомість жінки не мають такої активної соціальної мережі та практики піару одна одної через різні канали. 

 

2. Нове покоління менш упереджене до розподілу ролей у ресторанному бізнесі.

Молоді люди лояльно ставляться до керівників-жінок, і формують ставлення до них не крізь призму ґендеру, а з огляду на особисті якості. Слова однієї з респонденток:

«Не каждый мужчина будет уважать женщину-руководителя. Но нынешнее поколение ребят до 30 лет, скажем так, более открыты, более свободные и не зацикливаются на ограничениях... Им не нужно объяснять, что «вот, я девушка, я могу работать так же, как и ты, у меня может быть выдержка не хуже твоей, я владею знаниями и опытом не меньше, чем ты и т.д.. Им не нужно это объяснять, потому что они выросли среди сильных женщин, и для них это всё как само собой разумеющееся, им не нужно это доказывать»  

 

3. Сексуалізовані образи жіночого тіла використовуються для привернення уваги до закладу. 

У контенті соцмереж восьми ресторанів можна побачити 93 фото дорослих чоловічої статі, 135 дорослих жіночої статі та 83 групових фото. Ці дані свідчать, що фото з жінками використовують більше, ніж фото з чоловіками. У контенті не так часто можна побачити дітей або пари. Іноді ресторани публікують контроверсійні фото, які заграють з аудиторією і створюють хайп навколо закладу. Яскравий приклад – рекламна кампанія П. Пельмені. 

 

4. Їжа ділиться відповідно до ґендеру: жирна – для чоловіків, легка – для жінок. 

На Instagram сторінці ресторану GoodMan або «справжньої чоловічої мітерії», як ресторан говорить про себе, на всіх фотографіях стейків м’ясо тримають чоловічі руки. Це наштовхує на думку, що саме чоловіки будуть готувати та їсти м’ясні страви. На одному з небагатьох фото, де є жінка, її зображено з тарілкою салату, що вкотре підкреслює: стейк – це їжа для чоловіків, а легкі салати – для жінок. 

Водночас ресторан GoodGirl спеціалізується на стравах здорового харчування, де в бургерах замість булки – авокадо, а замість котлети – знежирений тунець. Страви у меню та контент в Instagram усіляко підкреслюють цей формат. Таким вибором концепції ресторан акцентує увагу на тому, що жінки чи дівчата їдять тільки легкі страви з великою кількістю зелені та низькокалорійних продуктів. 

 

5. Більшість вакансій у ресторанній сфері ґендерно нейтральні 

3 270 проаналізованих вакансій лише 35 містили вказівку на бажану стать. На позиції, пов’язані з приготуванням їжі та керуванням персоналом на кухні, частіше шукають чоловіків або представників обох статей. А от на вакансію офіціанта переважно шукають молодих привабливих жінок.

! 
Відтак маємо справу з двома стереотипами: кухарами та управлінцями у ресторанному бізнесі повинні бути чоловіки; жінки завдяки соціально приписаній привабливості краще підходять на роль обслуговуючого персоналу.  

 

Подача: що з цим можна зробити

Ґендерним стереотипам потрібно протидіяти. У першу чергу – не ставитися упереджено до жінок та чоловіків, адже люди мають рівні можливості стати шеф-кухарями та шефинями, підприємцями та підприємницями, офіціантами та офіціантками. Завдяки власним здібностям, а не статі. А також ходити в ресторани і замовляти будь-які страви – не тому, що вони чоловічі або жіночі, а тому, що вони смачні. Потрібно не боятися говорити про ґендерно орієнтований контент і не толерувати діяльність закладів, які бажають виділитися у такий спосіб. 

Уже зараз діють публічні освітні ініціативи, які порушують ґендерні проблеми у ресторанній сфері. До прикладу, акція «Місце без стереотипів» від Жінок ООН та HeForShe у закладі Urban Space 500. А також тренінги, програми наставництва для жінок-кухарів від організації Women’s Foodservice Forum та LEE Initiative.

Важливо розуміти,  що не самі стереотипи є проблемою, а їх вплив на людей у ресторанній сфері – чи то її працівників, чи то клієнтів. Давайте насолоджуватися самою їжею – без соціальних маркерів.

Страва готова.

 

* 
Ознайомитися з результатами дослідження у повному форматі, можна на офіційному сайті Електронного архіву Національного університету "Києво-Могилянська академія" за цим посиланням.  

 


 

Автори дослідження: Дар’я Васюта, Дар’я Голенко, Назар Лісовий, Дарина Лисенко, Каріна Мохаммад, Дарина-Марина Патюк, Наталія Скворцова, Катерина Случинська, Юлія Стефанків, Єлизавета Федоровська, Наталія Чоботок, Світлана Шаповал, Марія Шило 

Особлива подяка Тамарі Марценюк та Олені Брайченко за можливість реалізації дослідження та популяризації його результатів

Літературна редакція – Світлана Богданець