Перший український ресторан Chef's Table у листопаді 2022 отримав знакову нагороду у світі високої гастрономії від 50 Best Discovery.

! 

"Володимир Ярославський шеф який очолює нову хвилю ресторанів, що формують напрямок вишуканої, високої кухні (fine-dining) у країні. Відкрита кухня, сезонний підхід  у меню,  мінімізація відходів у результаті діяльності закладу це про Chef's Table" -  так пишуть про заклад і шефа на сайті 50 Best 

Відтепер цей заклад вписаний у сторінки світової гастрономічної історії, його рекомендують для відвідування. Але як це отримувати нагороди під час війни? Ми маємо ексклюзивні коментарі від Володимира Ярославського, шефа ресторану та Елеонори Баранової, яка сьогодні вже не є частиною команди, але саме вона разом з Володимиром працювати над меню і концепцією закладу до війни.  

Вова Ярославський описує свої відчуття:

- "Насправді зараз ми вже не чекали жодних відзнак й навіть не думали про це. Навіть забули про прагнення, що були до війни. До війни ми мріяли про визнання і для цього працювали багато. Але з війною змінились пріоритети. Звістка про перемогу була неочікуваною. Мої перші емоції — розгублення, але потім ця відзнака дозволила мені зрозуміти одну важливу річ. Наш ресторан Chef's Table  замислювався як заклад гастрономічної мандрівки, він про враження й майстерність, про українські смаки й культуру, про експерименти та високу українську кухню, шефські таланти, вітрину вмінь і смаків. Нагорода у 50 Best Discovery дозволила відчути, що ми все робили правильно, зрозуміти наскільки добре ми все зробили. Бо коли відновлювали ресторан після початку повномасштабного вторгнення, а це було дуже і дуже важко, я відчував розгубленість у тому, в який бік далі рухатись що робити і як розвивати наш заклад. Тепер це додало сил до роботи та кроків у своєму напрямку, у якому ми рухались до війни."

Своїми відчуттями й думками поділилась Елеонора Баранова:

- "Найскладніше запитання для мене про відчуття і значення цієї перемоги. Бо коли ми про це мріяли, то думали, що це так недосяжно, так далеко. А зараз я намагаюсь згадати про ті довоєнні відчуття, як жила, як мріяла і це ніби лист з минулого, про те, що ти мав раніше. Це дозволило ніби повернутись у минуле і відчути те тепло та ентузіазм з яким ми рухались до своєї мрії. Змінилось багато чого, але перемога це радість від того, що ми з Володимиром робили все правильно. Я також щаслива, що ми колись ми вирішили працювати разом, адже наша робота  виявилась плідною і цей проєкт має величезне значення для мене.  Хоча зараз я не маю відношення до цього ресторану. Я мрію, щоб цей ресторан продовжував своє життя і попереду на нього чекали і інші нагороди.

До війни цей ресторан був ресторан мрії, місце без обмежень, про експерименти, навчання, про шефські амбіції та знання. Ресторан який має на меті вивести українську кухню на нову професійну сходинку кулінарного мистецтва.  Ми опирались на наше вміння, знання і бачення у прагненні розкрити смак українських продуктів та смаків, показати українську кухню без кордонів, поєднуючи різні техніки та інгредієнти. 

Для мене це відзнака того, що життя продовжується і я на вірному шляху.

Фото надано CHEFs TABLE