Карантин, здається це слово з позаминулого життя. Тривоги й печалі довоєнного часу, видаються вже чимось недоречним в умовах трагедій з 24 лютого. Але вже нині, ми всі можемо спостерігати як по-різному війна позначається на дитинстві й дорослішанні українських дітей. Допоки ми не маємо досліджень, які б дозволили б згрупувати зміни спричинені війною. Але коли вони з'являтимуться відштовхуватись потрібно буде не лише з моменту війни, а з пандемічних часів, які суттєво позначились на "дитинстві". Це потрібно, аби якісно розв'язувати питання освіти, здоров'я та психологічної допомоги. Ми пропонуємо ознайомитись із висновками у кулінарній поведінці дітей під час пандемії.
Пандемія COVID 19 спричинила чимало змін у дитячому повсякденні, зокрема і в тому, як діти споживали та готували їжу. Традиційно дорослі мало звертають на це увагу у своїх дослідженнях, зосереджуючись на більш “нагальних” питаннях освіти, здоров'я тощо. Але їжа - це не тільки про споживання необхідних калорій, це ще й про самореалізацію, творчість, комунікацію та самопрезентацію.
Чим була їжа під час локдаунів з перспективи дітей ми розбирались у межах антропологічно-соціологічного дослідження “Вплив пандемії COVID 19 на щоденні практики дитинства”, яке проводилось влітку-восени 2020 року за сприяння Українського культурного фонду. Дослідження складалось з двох частин: якісної антропологічної та кількісної методом телефонного опитування. Обидва підходи взаємно доповнювали один одного і демонстрували особливості сприйняття пандемії дітьми 9-16 років у великих українських містах.
Антропологічна частина проходила віддалено у Києві, Харкові, Одесі та Львові. Спочатку ми проводили тиждень віддаленої етнографії у вигляді квесту, де діти щодня виконували певне завдання - ділились фотографіями, зробленими під час локдаунів, проводили екскурсії своєю кімнатою, описували свої асоціації з пандемією тощо. Наступним етапом стали глибинні онлайн-інтерв'ю, під час яких ми могли безпосередньо послухати дитячі рефлексії з приводу досвіду пандемії, їхні болі, тривоги, а також перемоги і радощі. Дослідження складалося з трьох розділів: освіта, дозвілля та взаємодія з міським простором. Їжа при цьому була темою, що без жодних нагадувань сама зринала в розповідях дітей у кожному з цих розділів.
Найважливіший гастрономічний висновок стосується того, що в умовах пандемії діти використовували їжу для цілої низки соціальних дій.
1. Демонстрація дорослішання
Пандемія у багатьох відношеннях стала для дітей викликом: їм довелося вчитися самостійності. Діти мусили на власних гулях засвоїти основи тайм менеджменту, необхідного для онлайн-освіти, обходитися без друзів поруч, шукати оптимізм у маленьких щоденних радощах, а також знаходити собі заняття на дозвіллі, щоб хоч трохи урізноманітнити домашню рутину. Одним з таких занять і із проявів самостійності стали практики приготування їжі. Діти готували щось для всієї родини і пишались тим, що тепер вони вміють робити те, що раніше робили за них дорослі.
2. Спільний час з родиною
Їжа об'єднує. Цю функцію вона успішно виконує у спільнотах абсолютно різного розміру. Родина тут не є винятком. Коли діти опинились зачиненими вдома разом із батьками протягом тривалого часу, одним зі способів його проведення стало спільне приготування і споживання їжі. Так, 20,1 % дітей 9-16 років, мешканців великих і середніх міст, опитаних шляхом телефонного опитування зазначили, що займались спільним приготуванням їжі з батьками. Очікувано дівчата частіше спільно готували (24,7 %) із батьками, ніж хлопці (15,9 %). Тоді як старші діти (14–16 років — 25,1 %) займалися спільною кулінарією частіше, ніж молодші (9–13 років — 17,5 %). Окрім того, їжа ставала приводом для нових родинних ритуалів:
“
(Оксана, 15 років, Харків)
3. Дозвілля
Під час локдаунів у дітей нерідко було надто багато вільного часу, який треба було чимось зайняти. Перепробувавши всі розпочаті раніше хобі, діти перебували у пошуках нових розваг. 13,1% опитаних дітей зазначили, що під час перебування наодинці під час карантину займали себе готуванням. Це значно менше, ніж тих, хто, наприклад, грав у комп'ютерні ігри (44,2%), але все ж демонструє типовість заняття.
4. Гастро тренди в соцмережах
На карантині серед дітей і підлітків в Україні набув популярності тренд російськомовного TikTok #крысиноелогово. Суть його полягає в тому, щоб завчасно купити улюблених солодощів (часто потай від батьків) і наскладати їх цілу шухляду, а потім записати і викласти про це відео. Ну і звісно з часом з'їсти всі свої скарби. Ось як про це розповідає одна з наших співрозмовниць:
“
Отже, під час пандемії їжа виконувала для дітей цілу низку важливих функцій. Самостійне приготування їжі дозволяло демонструвати близьким власне дорослішання. Також спільне приготування їжі та її споживання стало важливим приводом проведення часу разом із родиною і сприяло зміцненню стосунків з батьками та братами/сестрами. Приготування їжі було одним з поширених способів проведення дітьми часу наодинці. Крім того, їжа ставала сюжетом для трендів у соцмережах, і діти охоче наслідували їх у своєму повсякденному і віртуальному житті.
#ДОСЛІДЖЕННЯ
