І знову привіт) Цього разу ми не затримувалися, однак цікавих подій від того не поменшало. Отож, що нам приніс минулий тиждень?
Новини
/ 5 липня. Американська компанія Yum! Brands, що керує у росії ресторанами KFC та Pizza Hut заявила, що веде переговори про продаж російських ресторанів KFC місцевому оператору, після чого повністю залишить РФ. Минулого місяця, Yum! завершила передачу права власності на всі активи франшизи Pizza Hut місцевому оператору, який ініціював процес ребрендингу локацій.
У березні компанія призупинила роботу 70 фастфуд-ресторанів KFC у Росії. Весь прибуток від діяльності на території РФ Yum! Brands пообіцяла направити на гуманітарну мету.
Усього на території РФ у компанії працює 1000 закладів KFC та 50 піцерій Pizza Hut. Майже всіма ними керують незалежні власники за ліцензійними чи франчайзинговими угодами.
/ 6 липня. До Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України додали ще 21 елемент. Серед них 10 гастрономіних традицій:
• Львівщина - Традиція приготування яворівського пирога;
• Харківщина - Знання і практики приготування сахновщинського короваю;
• Одещина - Знання, вміння та практики, що стосуються приготування та споживання біляївської рибної юшки;
• Одещина - Міліна – знання, навички та звичаї;
• Одещина - Культура приготування та споживання плацинди у селах долини річки Фрумушика;
• Черкащина - Бузинник – десертна страва з бузини, традиції приготування та споживання;
• Житомирщина - Традиція приготування обрядової страви «крупки» с. Мостове;
• Київщина - Бортництво Київської області;
• Донеччина - Звичай і технологія приготування святкової та поминальної каші у місті Авдіївка Донецької області;
• Закарпаття - Гуцульська бриндзя.
/ 8 липня. Уже з’явилися ескізи обкладинки книги “Львівська кухня. Моя кулінарна подорож Галичиною”. ЇЇ галицька гастродослідниця Маріанна Душар пише разом із львівським істориком Ігором Лильо для краківського видавництва “Знак”.
/ 9 липня. Володимира Ярославського запросили стати бренд-шефом міжнарожної мережі ресторанів, покликаних популяризувати українську кухню у світі. Поки що сторінка проекту існує під іменем “Тут буде назва”, але за словами Ярославського, скоро оприлюднять його постійну назву. До речі, пропонують можливість відкрити заклад у будь-якому місті світу за готовою концепцією. Ось контакти для зв’язку.
Історії
/ Велике інтерв’ю Юрія Ковриженка з Ярославом Друзюком про Mriya, про гастрономічну дипломатію й українську кухню для аудиторії Великої Британії.
/ «Перемога борщу в ЮНЕСКО — це як перемога на Євробаченні. Я навіть думаю, що це — вагоміше». Інтерв’ю Сoні Кошкіної з Клопотенком про універсальну мову їжі, про гастрономію як soft power, про правильний рецепт борщу та автентичні українські страви. Також можна слухати подкаст, записаний для «Радіо Україна», що мовить з Праги, програма «Година зі Сонею Кошкіною».
/ «Журавлі виявились Феніксами». Історія ресторану на кордоні Зони відчуження, який зміг відродитися після окупації
/ How a root cellar saved my Ukrainian family when the war came. Можливо, для української аудиторї нічого нового, але для західних читачів - цікавий матеріал, який паралельно з воєнною історією розповідає про наш кулінарну культуру. Плюс на початку є саме слово babusia, а не grandma.
/ “Кухня іде на війну”. Шість історій про їжу на фронті, в блокаді, в окупованому селі, в евакуації. Величезний матеріал від Української правди про те:
• Як кава на фронті перетворюється на напій богів, а бограч на ритуал?
• Як люди в чергах за продуктами стають мішенню?
• Як бачити, що вирощене на рідній землі крадуть окупанти?
• Як за 18 днів втратити 18 кг ваги?
• Як "булочки Паддінгтона" врятували від безсилля?
• Як паски, спечені в бляшанках з-під консервованого горошку, уособили стійкість?
/ "Я готувався до війни, до окупації, до бомбардувань". Як фермер з-під Донецька веде бізнес біля лінії фронту.
/ "З Маріуполем в серці": Як родина переселенців відкрила у Києві популярну точку з шаурмою на вугіллі.
/ Харчування “на нулі”. Розмова Української правди з біологинею Даркою Озерною про те, як покращити харчування наших бійців. З цього подкасту дізнаєтесь:
• чому прийшов час звернути увагу на вітаміни в пігулках, зокрема вітамін С, який дуже важливий в процесі загоєння ран;
• як не допустити браку білка?
• чому саме висівкове печиво - прекрасний смаколик на фронт?
• як бути бійцям, які в довоєнні часи дотримувались веганського чи вегетаріанського раціону?
• чому найкращі овочі та фрукти на війні — це сушені та сублімовані?
/ «Ми працюємо в сегменті McDonaldʼs». Ресторатор Дмитро Борисов розповів про франчайзинговий проєкт своєї компанії GastroFamily, який збирається продавати вимушеним переселенцям у Європі.
/ «Я прощався зі своєю пекарнею багато разів». Три історії про невеликі українські бізнеси з Київщини, Маріуполя та Бердянська від проекту “Війна. Історії з України”. Один з бізнесів вижив під час окупації і втримався на плаву. Інший — був знищений росіянами та запустився з нуля в новому місті. Третій — зупинився повністю і очікує деокупації.
Сільськогосподарська тематика
/ Науковці NASA Harvest оприлюднили статтю, де підрахували втрати врожаю, які понесе Україна через війну та окупацію. Ось найголовніші тези:
• Приблизно 22 % сільськогосподарських угідь України, у тому числі 28 % озимих і 18 % ярих культур, знаходяться під контролем Росії. Ярих культур, переважно кукурудзи та соняшнику, на півночі та заході України вирощують ширше, ніж озимих.
• Україна перебуває на шляху до врожайності озимої пшениці близько 4,1 тонни з гектара. Це не так багато, як рекордний урожай пшениці в 2021 році, але це все одно значний урожай, враховуючи обставини», - стверджує Інбал Беккер-Решеф, директор програми NASA Harvest.
• Хороший урожай у землі не гарантує, що його зберуть та відправлять на ринок.
• У деяких районах боєприпаси та міни, що не розірвалися, можуть зробити ведення сільського господарства неможливим у короткостроковій перспективі. На неокупованих територіях морська блокада портів і стрімке зростання цін на пальне створюють величезні проблеми для майбутніх врожаїв.
• Місяці між липнем і жовтнем і зазвичай є одними з найбільш завантажених для українських фермерів. Озимі культури, включно з пшеницею, ячменем і ріпаком, а також ярові потрібно збирати. Озимі наступного року потрібно посадити до листопада. Як це має відбутися в розпал війни - важко сказати.
• Зараз криза «вартості життя» більш помітна, ніж криза нестачі продовольства в більшості місць. Але це може змінитися, якщо українські товари залишаться поза світовими ринками або якщо основні країни-виробники зернових матимуть низькі врожаї. У такому разі світ може зіштовхнутися з довготривалою кризою.
/ 3 липня Туреччина затримала російське судно “Жибек Жоли”, яке прибуло з окупованого Бердянська, повідомив Суспільному надзвичайний і повноважний Посол України в Туреччині Боднар. З цим судном особлива ситуація, оскільки воно вперше намагалось використати тимчасово окупований порт Бердянська, і за документами з цього порту зайти до турецького порту.
За його словами Боднара, кораблі, які виходять з окупованого Криму, використовують сфальсифіковані документи, у яких йдеться, що вони нібито виходять з російських портів та з російським майном. Українська сторона звернулася до турків, щоб провели спеціальний аналіз зерна, яке вивозиться з території України
/ Однак ввечері 6 липня Туреччина відпустила російський корабель із вкраденим українським зерном. Україна звернулася із “наполегливим проханням” провести розслідування і надати вичерпну відповідь на запити відповідних органів влади України, а також запобігати подібними випадкам у майбутньому. У МЗС України запросили посла Туреччини в Києві.
/ На тлі усієї інформації про крадіжки українського зерна, росія 8 липня заявила про готовність до переговорів щодо його вивезення. Україна повинна розблокувати порти, розмінувати їх або забезпечити прохід через мінні поля. Натомість рф та Туреччина можуть забезпечити безпеку проходження суден з українським зерном поза територіальним морем України, заявив журналістам на Балі глава МЗС росії Сергій Лавров.
/ І ось тут ми б хотіли порадити матеріал Forbes про те, як Туреччина одночасно домовляється про розблокування морських шляхів, допомагає росії збувати крадене зерно і виводить свої судна з окупованих портів.
/ За підрахунками українського уряду, з початку повномасштабного вторгнення росії на нашу територію, окупанти викрали зерна на суму 100 мільйонів доларів. Це приблизно третина запасів українського зерна. Чи загрожує українцям нестача продуктів, як зернова криза вплине на світ і чи існують способи їй зарадити? Читайте у новому матеріалі науково-популярного видання “Куншт”
/ Поки що багато країн Північної Африки, арабських країн, країн Південно-східної Азії досі споживають ті запаси, що закупили раніше. Але вони всі чекають нового врожаю. Через два місяці вони приїдуть до країн чорноморського басейну, у першу чергу до нас, і побачать що зерна немає і альтернативи у світі особливої не буде. Тому що це як з нафтою - неможливо різко, за місяць, наростити об'єм. Ціновий цугцванг ( ситуація, коли можна лише пасивно очікувати на неминучу поразку) почнеться саме у липні і багато країн зрозуміють, що не зважаючи на те наскільки далеко вони знаходяться від лінії фронту з Росією, вони все одно платять за цю війну. Словом, ось травневе інтерв’ю Міністра аграрної політики України Миколи Сольського для Голосу Америки.
Волонтерські проекти, корисні ресурси:
/ Крафтова сироварня “Лукачівка Еко” в Київській області шукає працівників. Розглядають можливість співпраці як з фахівцями молокопереробки, так і з новачками - у такому разі обіцяють навчання. Можливе навіть працевлаштування родини із забезпеченям житлом та необхідними умовами життя. Вимоги до кандидата:
• Високий рівень гігієни та охайності;
• Акуратність;
• Відповідальність;
• Працелюбність та оперативність;
• Фізичне здоров’я;
• Бажання вчитись.
Деталі можна дізнатися за цим телефоном: +38 (050) 274 89 31, Олександр.
/ Громадська організація Kind Challenge, благодійна платформа bekind.ua і фонд “Життєлюб” збирають гроші на купівлю обладнання для виготовлення макаронів і хліба на потребу постраждалих від війни. Обладнання вирішили закупити для того, щоб допомогти з їжею цивільним і військовим, які перебувають на постраждалих від воєнних дій територіях. У цих місцях немає хліба через те, що там зруйновані пекарні та хлібозаводи.
У межах ініціативи потрібно придбати машину для виробництва макаронних виробів Gustotek GT104M (220), шафу жарову ШЖ-3 (КИЙ В), тістоміс 140П ТММ-1М, а також супутнє обладнання та комплектуючі. Ціна техніки — 686 052 грн. Проте організації закликають жертвувати по 15 грн, вартості одного буханця хліба. Якщо це зроблять 45 737 людей, то збір вдасться закрити. До речі, обладнання для ініціативи або комплектуючі до нього теж можна купити.
/ Проект FOOD UA 2022 від волонтерського об’єднання підприємців Ukraine Alive 2022 збирає гроші на їжу для людей в регіонах, що найбільше постраждали від російської агресії. Ціль проекту - забезпечувати гуманітарною допомогою хоча б 10 000 людей га місяць.
/ Тепер через «Дію» можна подавати заявки на безповоротні гранти на створення власної справи, розширення малого й середнього бізнесу, отримання нових навичок для нової кар’єри. Зокрема, на часткову компенсацію вартості створення теплиць пропонується отримання гранту у розмірі 5-7 мільйонів гривень. Також можна отримати гранти на підтримку садівництва, ягідництва та виноградарства. Йдеться про часткову компенсацію вартості садів. Держава надаватиме від 300 до 400 тисяч гривень на гектар садів. Подробиці грантів за покликанням, а тут можна подати заявку.
/ Projector Institute спільно з Мінцифри та Дія.Бізнес оголошують конкурс на реалізацію 30 креативних дизайн проєктів для локальних виробників. Взяти участь у конкурсі можна, якщо ви:
• Малий або середній виробник крафтових продуктів харчування з української сировини;
• Створюєте та реалізовуєте продукцію в Україні;
• Проводите благодійну або соціальну діяльність під час війни;
• Потребуєте креативного рішення для вашого бренду.
Щоб взяти участь, потрібно заповнити анкету до 14 липня та підготувати відео презентацію українською на 1 хвилину про свій бізнес та його особливість, а також зазначити, який саме проєкт хочете отримати від Projector. Відео-пітчинг необхідно опублікувати до 14 липня в Інстаграмі або Фейсбуці з відмітками Projector Institute, Дія.Бізнес та хештегом #хочу_креатив_від_projector. Організатори оберуть 30 фіналістів до 25 липня, з якими співпрацюватимуть із серпня по жовтень.
Projector Institute вже реалізували креативні кампанії із “Сільпо”, Київським національним академічним Молодим театром, брендом вишиванок та лляного одягу ETNODIM, департаментом культури Київської міської державної адміністрації, а ще Національним історико-архітектурним музеєм "Київська фортеця" та соціальним проектом “Теплий дім”.
/ “Консервація, заморозка чи сушіння”: гайд від Дарки Озерної про те, про те, як і що краще запасати на зиму.
/ Авторки телеграм-каналів “і це прекрасно” та “Бетонна галушка” Анастасія Середа і Дарія Крікунова разом створили інструкцію, як правильно запастись продуктами, як зберігати та організувати полички на кухні.
#ДАЙДЖЕСТ#АНОНС
