Новорічні вітальні листівки видавалися мільйонними тиражами і розповсюджувалися по всьому Радянському Союзу. Разом із ними поширювався закріплений у малюнках образ святкового застілля радянських громадян. Олексанадр Васянович відшукав новорічні листівки, випущені у 50-х 90-х роках минулого століття, та розказав про їхні найпопулярніші гастрономічні сюжети. Коли почали зображати келихи з шампанським? Чому моржі п’ють чай? Якими смаколиками прикрашали ялинку та які традиційні різдвяні страви народів СРСР потрапляли на вітальні поштівки? Про це читайте у новій статті рубрики #KILOGRAM.

Радянські новорічні ритуали

Традиції святкування Нового року в СРСР почали зароджуватися лише після завершення Другої світової війни. Тоді з’явилися перші ялинкові прикраси, спочатку з паперу й вати, пізніше зі скла. Батьки готували дітям карнавальні костюми: дівчатка переважно були сніжинками, а хлопчики – зайчиками. Жінки заздалегідь шили святкові сукні, а перед святом робили зачіски. Дітям до чотирнадцяти років з роботи батьків дарували цукерки. Дорослі ходили одне до одного в гості також з подарунками гастрономічного характеру: пляшка шампанського, паличка «Сервелату», консервовані ананаси, коробочка шоколадних цукерок. Уся родина збиралася за святковим столом та біля телевізора, де показували  комедії, мультфільми та концерти, зокрема «Блакитний вогник». А що було на столі? 

Святкове меню в радянські часи не відрізнялося особливим розмаїттям. Загалом люди на Новий рік ставили на стіл дуже схожий набір страв. 31 грудня усі господині дружно робили салат олів’є, канапки зі шпротами або червоною ікрою, варили холодець з риби та яловичого язика, відкривали консервацію – мариновані огірочки, квашену капусту, солоні грибочки. З гарячих страв була варена або печена картопля з тушкованим м’ясом. Окрасою новорічного столу була запечена в духовці курка або качка. Серед популярних напоїв – «Советское шампанское», горілка, інколи коньяк, сухе вино, газована вода «Буратіно». В обов’язковий набір фруктів входили яблука та грузинські мандарини. На десерт подавали торт «Київський» або «Наполеон».

Святкові картинки

Складовою радянського свята також були вітальні листівки. Точна дата появи  вітальної листівки досі невідома. За однією з версій першою була різдвяна листівка, створена художником Добсоном в Англії 1794 року, котрий надіслав поздоровлення зі святом своєму другові у вигляді картинки сімейства навколо ялинки. З другої половини XIX століття листівки починають друкувати багато європейських країн: Франція, Німеччина, Англія, Швейцарія, Росія, але вони були неілюстрованими. Лицьова сторона картки призначалася для написання адреси, зворотна – безпосередньо для послання. З часом почали друкувати ілюстровані листівки, призначені для привітання зі святами, зокрема – різдвяними. 

У СРСР масовий випуск вітальних листівок почався у 1950-х роках. Над цим активно працювали союзні та республіканські видавництва: «Планета», «Правда», «Изогиз», «Міністерство зв’язку СРСР», «Советская Россия» (Москва, РФ), «Аврора», «Советский художник» (Ленінград, РФ), «Мистецтво», «Радянська Україна», «Прапор», «Укрдержвидав», (Київ, Україна), ім. Якуба Коласа (Мінськ, Білорусь), «Мінтіс» (Вільнюс, Литва), «Лієсма», «Авотс» (Рига, Латвія), «Еесті Раамат» (Таллінн, Естонія) тощо. 

Серед тогочасних новорічних поштівок можна помітити чимало гастрономічних сюжетів. Вони утверджували новий візуальний образ радянського застілля, а також відображали давні традиції частування народів СРСР.  Погляньмо, як святкували та що смакували герої новорічних листівок.

До столу

У радянські часи з їхнім масовим дефіцитом підготовка до свята відігравала важливу роль. На новорічних вітальних листівках того періоду можна побачити передсвяткову метушню: купівлю ялинок, подарунків, продуктів. Із  сумок радянських громадян виглядають пляшки шампанського, фрукти, торти, цукерки.

«С Новым годом!» (худ. Мазрухо М., 1957 р.)

«С Новым годом!» (худ. Піскарьова С., 1967 р.)

Смачні прикраси

Звичай ставити на Різдво ялинку для дітей прийшов до нас з Німеччини у середині ХІХ ст. Хвойну красуню прикрашали свічками та яблуками. Згодом ялинкові прикраси стали більш вишуканими. У радянські часи новорічну ялинку прикрашали солодощами, зокрема бубликами, цукерками, горішками. Це можна помітити і на вітальних листівках. З часом такі зображення зникли, проте сама традиція продовжувала побутувати серед радянських громадян. 

Солодкий Новий рік

На листівках також можна помітити різноманітні солодощі: шоколадні вафельні цукерки, карамельні олівці, торти, бублики, яблука. Інколи вони лежать у прозорих пакунках, що дає можливість розгледіти смачні подарунки (яблуко, мандарин, шоколадні цукерки, карамельки), а інколи в непрозорих, – і ми можемо лише здогадуватися про їхній вміст. 

«С Новым годом!» (худ. Зарубін В., 1985 р.)

«С Новым годом!» (худ. Терещенко Н., 1955 р.)

«С Новым годом!» (худ. Зарубін В., 1985 р.)

… з цитрусовую кислинкою

Одним із символів святкування новоріччя були мандарини – найдоступніші для радянських громадян фрукти зимової пори. Проте на листівках їхні зображення трапляються не надто часто: вдалося віднайти лише одну поштівку з мандаринами.

«З Новым годам!» (худ. Ананьїна О., 1968 р.)

Смаколики для тварин

З часом серед персонажів листівок з’являються лісові звірята. Можна простежити певну спеціалізацію їхніх гастрономічних уподобань: їжачок смакує яблука, ведмедик – мед, зайчик – моркву, білочка – горішки або грибочки.

«С Новым годом!» (худ. Сєришева Л., 1967 р.)

«С Новым годом!» (худ. Зарубін В., 1983 р.)

Усім шампанського!

Неодмінним атрибутом зустрічі Нового року в СРСР на самому початку 1960-х років стало «Советское шампанское». Цей бренд з’явився у 1936 року,  у 1937 році було  запущено завод шампанських вин у Ростові-на-Дону, у 1940 – заводи в Горькому, Тбілісі, Харкові. Іншого шампанського в СРСР не випускали. Через високу вартість ігристий напій могли собі дозволити далеко не всі радянські громадяни. У 1961 році процес виробництва автоматизували, і шампанське подешевшало на 20%, таким чином попит на нього зріс. Для порівняння, у 1936 році в СРСР було випущено 300 тис. пляшок цього напою, в 1940  – 8 млн., 1956 – 27,3, 1966  – 60,8, 1980  – 177. Відтак протягом 1960–1970-х років на листівках почали з’являтися зображення постатей з келихом ігристого в руках. Ще один святковий сюжет – особливі композиції з ялинковими гілками, новорічними іграшками, свічками та бокалами шампанського.

«Поздравляю!» (худ. Литвинов М., 1966 р.)

З Новорічним святом!» (худ. Шамшин К., Якименко Р., 1970 р.)

«З Новим роком!» (худ. Кропивницький І., 1971 р.)

Гарячий і без бульбашок

У 1980-х роках через антиалкогольну кампанію чай почав витісняти із зображень шампанське. Чаюють на листівках Дід Мороз, Снігуронька, Новий рік, звірята та навіть білі ведмеді й моржі. 

«С Новым годом!» (худ. Зарубін В., 1987 р.)

Гастрономічна етніка

Подекуди на новорічних вітальних листівках трапляються зображення народних обрядів. Оскільки викорінити народні звичаї було важко, радянське керівництво вирішило деякі з них прилаштувати до нової комуністичної ідеології. Учасники художньої самодіяльності разом з Дідом Морозом та Снігуронькою відвідували оселі трудівників, посіваючи та вітаючи їх новітніми щедрівками. Зі всього масиву українських новорічних листівок 1960–1970-х років вдалося помітити лише дві, на яких зображені ватаги щедрувальників зі звіздою. Багаті традиції різдвяно-новорічного застілля Білорусі, України, Молдови опинилися поза полем зору художників листівок. Лише з другої половини 1980-х років на окремих українських листівках бачимо традиційні кутю, узвар, пиріжки тощо.

З новорічним святом!» (худ. Якименко Р., 1971 р.)

«З празником! Бувайте здорові! З Новим роком!» (худ. Погребняк Н., 1991 р.)

«Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на здоров’я!» (худ. Погребняк Н., 1989 р.)

Серед гастрономічних образів на новорічних ліствках трапляються традиційні хліб-сіль, якими прийнято вітати шановних гостей у слов’янських народів, проте вони не мають жодного стосунку до новорічної обрядовості. Так само без прив’язки до новорічного частування були окремі грузинські листівки, які показували традицію пишного застілля з шашликами, гранатами, вином.

З Новым годам!» (худ. Бетанава А., 1976 р.)

С Новым годом!» (худ. Комарова C., 1981 р.)

«С Новым годом!» (худ. Самсонадзе Й., 1969 р.)

Цікаво поглянути на гастрономічні сюжети з вітальних листівок прибалтійських країн. Так в Естонії Різдво відмічають у вузькому родинному колі. На святковому столі естонців була свинина з овочами, кров’яна ковбаса, холодець, житній хліб, запашне пиво. Діти отримували в подарунки різноманітні солодощі, перш за все цукерки, яблука. Ряджених парубків за привітання здавна частували пивом, солодощами. Саме традиційні страви (кров’янка, пиво, житній хліб, яблука) на естонських листівках надають їм особливого етнічного колориту. Зі Скандинавії (Швеції, Норвегії, Фінляндії) до країн Балтії прийшло святкове печиво піпаркоок (Естонія) та піпаркукас (Латвія), виготовлене з тіста з ароматним перцем, імбиром та іншими прянощами, яке радянські художники також зображували на вітальних листівках. 

Õnnerikast uut aastat!» (худ. Вендер А., 1968 р.)

Head uut aastat!» (худ. Рааламае Д., 1965 р.)

Lõbusat uut aastat!» (худ. Пікк Е., 1985 р.)

Скани карток з колекції Олександра Васяновича