Друзі, команда проєкту їzhakultura поспішає поділитися з вами приємною новиною!
Як ви знаєте, на нашому сайті ми публікуємо цікаві та оригінальні матеріали дослідників, аби кожен наш читач з новою статтею отримував свіжу порцію знань і цікавих фактів зі світу гастрономічних досліджень.
Легкий формат текстів та роботи українських ілюстраторів, художників чи фотографів, що супроводжують матеріали, покликані зробити процес читання легким, приємним та доступним для всіх.
Часто за кадром лишається довга і кропітка робота науковців, які проводять багато часу в архівах, розбираючи рукописи і відшукуючи загадкові матеріали, в бібліотеках, читаючи книги, що недоступні онлайн, та за комп'ютером, підбираючи влучні слова, вибудовуючи гіпотези та працюючи над висновками. Щоб, зрештою, ви могли знаходити потрібну для вас інформацію.
Тож якщо ви не боїтесь зазирнути за лаштунки та готові читати науковий формат, пропонуємо ознайомитись зі свіжими та абсолютно новими матеріалами українських вчених, які попрацювали над різними темами, аби збагатити наші знання про гастрономічне минуле.
У колаборації з електронним часописом Місто: історія, культура, суспільство, на запрошення головної редакторки Тетяни Водотики, проєкт їzhakultura долучився до роботи над спеціальним числом "Їжа та місто", презентація якого відбулась під час конференції "Їжа в історії" 15 листопада 2019 року на історичному факультеті Київського національного університету Тараса Шевченка.
Цей номер унікальний і особливий тим, що дослідження їжі в розрізі міської історії фактично й донині лишаються незаповненою лакуною. І якщо за останні кілька років помітно зросла кількість урбаністичних досліджень, до яких залучені фахівці різних галузей – історики, мистецтвознавці, соціологи, антропологи, мистецтвознавці тощо, то гастрономічні дослідження присвячені харчовій поведінці містян, ресторанному ландшафту сучасного міста чи історії міських харчових практик серед представників різного прошарку містян у різні часи досі не окреслені у сучасній українській історіографії. І зараз, коли мова йде про українську кухню, постають переважно пасторальні картинки традиційної селянської або обрядової кухні. Видається, що такий стан речей дещо несправедливий, адже споживання, харчові практики міста як у минулому, так і сьогодні є надпотужним пластом фактів і явищ, що потребують праці дослідників. Робота над цим номером показала, що українські вчені мають чим поділитися як з науковою спільнотою, так і з широким колом читачів, готових розвиватися й занурюватися в читання наукових статей. Теми, порушені дослідниками у цьому номері, свіжі, більшість джерел, використаних авторами публікацій, уперше вводяться до наукового обігу саме в розрізі гастрономічних досліджень
Тож знайомтеся зі спеціальним числом "Їжа та місто", у якому знайдете наступні матеріали:
- Назарій Левус. Харчування Комісії границь у Львові (1578, 1579, 1581) на прикладі джерела – трьох фрагментів з книг видатків міської каси. Переклад. Коментарі
- Ольга Петренко-Цеунова. Вічноголодні спудеї: гастрономічна поетика низового бароко у віршах мандрованих дяків
- Олексій Сокирко. «Ведлугъ порадку братерского». Бенкети київських ремісників другої половини XVIII ст.
- Світлана Булатова. Солодкий смак чужого міста: німецькі спеціалiтети у старопольських рецептурах ХVІІІ ст. (за рукописом «Zbiór dla kuchmistrza tак potraw jako ciast robienia»)
- Ольга Казакевич. Між містом і селом: харчові практики у повсякденні української інтелігенції (друга половина ХІХ – початок ХХ століття)
- Ігор Лильо. Про кухню аристократичних родів Галичини. Меню родини князів Любомирських (1907–1912)
- Тимофій Брік. Дослідження їжі в соціології сьогодні
- Денис Яшний. Історія на тарілці. Рецензія на книгу Олени Соболевої «Кримськотатарська кухня»
Всі статті є онлайн у вільному доступі!
Вдячні всім авторам, які подали свої матеріали до часопису, а також рецензентам, які прискіпливо розглянули кожен матеріалі висловили свої критичні зауваження.
