З вами коли-небудь траплялись, ситуації коли ви (жінка) були з чоловіком у ресторані і замовляли собі стейк, а йому – морозиво? Перед ким яку страву постав офіціант? Навіть така примітивна побутова ситуація дає чітко зрозуміти, що їжа – це не просто їжа, а соціальний акт, який відображає культурні норми з набором писаних і неписаних правил та очікувань. І гендерна приналежність у цьому контексті є однією з важливих рамок, які наділяють їжу соціальним змістом.

Ми обираємо їжу залежно від контексту

Різні страви мають у різних культурах маскулінне або фемінне забарвлення. Спільною лишається саме наявність цього забарвлення. Так, найчастіше калорійні страви і м'ясо вважатимуться чоловічими продуктами, а легка і овочева їжа – жіночою. Але не все так просто, адже варіативність культур просто безмежна і на фемінність/маскулінність можуть впливати абсолютно неочікувані фактори, заховані в культурному контексті. Власне про це мені і хотілося б поміркувати у своїй статті. 

Коли антропологи починають вивчати будь-яке явище, вони насамперед зосереджуються на тому, як на нього впливає культурний фон, адже саме так можна зрозуміти, за якими правилами воно функціонує. Уявіть на секунду спільний перегляд футболу чоловічою компанією під, скажімо, просеко з полуницею. Звучатиме дивно, чи не так? І не те щоб хтось забороняв чоловікам вболівати за збірну під просеко, і не те щоб хтось пив пиво тільки щоб здаватись чоловічнішим перед друзями, ні просто їжа – це завжди про контекст. А в контексті традиційно маскулінного футболу навіть жіноча компанія навряд чи переглядатиме матч під елітні сорти вин з французькими сирами.

Їжа і соціалізація, або чому хлопчики їдять нездорову їжу?

Розуміння контексту формується у нас з дитинства. Дитина росте і бачить, як поводять себе інші діти, а також дорослі навколо неї, їй читають певні книги, вона дивиться YouTube, слухає вчителів, батьків і однолітків – з усього цього потоку засвоюються певні моделі, усталені норми які визначають поведінку дівчат і хлопців. Такі соціальні ролі, що їх очікують від чоловіків і жінок, називаються гендером. Крім того, у всіх суспільствах існують гендерні стереотипи, тобто уявлення про певну поведінку для жінок і чоловіків, що базується на їхніх біологічних ознаках¹. Жіночі ознаки називають фемінністю, чоловічі – маскулінністю. Знайомі усім фрази «хлопчики не плачуть» і «будь чемною та охайною, ти ж дівчинка» – класичні прояви таких стереотипів. До речі, кому цікаво почитати про це більше, раджу дотепну і доступну книгу Тамари Марценюк «Гендер для всіх. Виклик стереотипам»².

Зазвичай харчові звички починають набувати гендерних відтінків у підлітковому віці. У процесі соціалізації і не без впливу маркетингу відмінності у вподобаннях хлопчиків і дівчаток стають видимими і чітко артикульованими. Так, дослідження датських підлітків 12–14 років показало, що хлопчики-підлітки у цьому віці визначали м’ясо найважливішим харчовим продуктом. При цьому тяжіння до м’яса було для них невід’ємним елементом ролі «справжнього хлопця» і допомагало стати частиною хлопчачого співтовариства³. Натомість дівчата виявляли більшу схильність до фруктів, і свіжість, асоційована з ними, теж ставала для них частиною власної ідентичності⁴. 

Дослідження британських дітей віком 4–16 років⁵ продемонструвало ще одну важливу тенденцію. У будь-кому віці хлопчики їдять більше нездорової (тобто жирної, калорійної) їжі, ніж дівчатка. Така поведінка закріплюється в період соціалізації і збергіається в дорослому віці, бо саме ця їжа в більшості культур вважається маскулінною. 

Харчування, тілесність і гендерні стереотипи

Харчування відображає уявлення про нормативну тілесність. Попри декларацію body-positive культ краси продовжує пропагувати худорлявість жінок, і дівчата-підлітки, вибудовуючи свою гендену ідентичність, прагнуть, щоб їхня фізична форма максимально відповідала загальному образу фемінності. Як наслідок чимало дівчат-підлітків без особливої потреби вдаються до дієт, адже стурбовані своєю вагою⁶. Це означає, що вони в результаті споживають низькокалорійну їжу, більше овочів тощо.

До речі, ця диспропорція не зникає із віком. Дослідження демонструють, що дорослі жінки менше задоволені своює вагою, ніж чоловіки, і вважають її надмірною. Тоді як чоловіки частіше вважають себе надто худими і прагнуть набрати вагу⁷. При цьому, жінки хочуть бути значно худішими, ніж та вага, якої очікують від них чоловіки⁸. Як наслідок, жінки стикаються з більшим тиском в процесі вибору їжі і нерідко відчувають провину за те, що вони з’їли. Такі спостереження дають змогу врахувати ще один чинник того, чому жінки частіше обирають низькокалорійну їжу, а чоловіки – висококалорійну. На їхній вибір впливають соціальні очікування стосовно тілесного образу.

Гердерно-маркована їжа і культура

Але ми віддалилися від культурного контексту. Для того, щоб не бути голослівною, звернуся до нещодавнього турецько-американського маркетингового дослідження, присвяченого харчуванню міленіалів. Його автори підняли два важливі питання⁹: 1) чи існують гендерні стереотипи стосовно їжі і, якщо так, то чи будуть вони спільними у двох принципово різних культурах 2) як гендерна приналежність і культура впливають на зв'язок між гендерними стереотипами стосовно їжі і рішенням про споживання конкретних продуктів. Опитування проводилось в США та Туреччині серед студентів коледжів. Опитаним пропонувалося за 5-бальною шкалою оцінити харчові продукти в категоріях фемінності-маскулінності, де 1 – максимальна фемінність, 5 – максимальна маскулінність. Всього було обрано 19 інтернаціональних продуктів: стейк, курячі крильця, гамбурегр, хот дог, хліб, фаст-фуд в лаваші, рибу, піцу, яйця, курку, картоплю фрі, чипси, сир, суп, пасту, морозиво, суші, салат, шоколад. 

Результати дослідження продемонстрували, що гендерні стереотипи стосовно їжі однозначно існують в обох країнах¹⁰. Так, маскулінними опитані назвали стейк, курячі крильця, гамбургер (крім Туреччини) і хот-доги, тоді як фемінною їжею – салат, шоколад, суші і морозиво. 

Однак низка страв мали суттєві розбіжності в оцінках, і причиною цього був звісно культурний контекст¹¹. Наприклад, опитані назвали гамбургери маскулінною їжею в США і нейтральною в Туреччині. А все тому, що гамбургери дуже популярні серед турецьких міленіалів завдяки доступній ціні і зручності споживання. А ще в Туреччині вони значно меншого розміру, ніж в США. Звідси і нейтральність¹².

З іншого боку, маскулінність і фемінність не завжди визначається калорійністю. Наприклад, хоч риба – низькокалорійний продукт, у Туреччині вона вважається маскулінною. І тут справа теж в локальному контексті. Риба – традиційна закуска під місцевий алкоголь – ракію. Коли турецькі чоловіки збираються з друзями на обід, вони їдять свіжу рибу, п’ють ракію і ведуть довгі розмови¹³. У США такої традиції нема, тому правило низької калорійності успішно працює. 

Інші висновки дослідження теж є доволі очікуваними. Чоловіки більш охоче споживають їжу, яка вважається чоловічою, а жінки – ту, яка вважається жіночою¹⁴. Ці вибори домомагають узгодити власну поведінку з гендерною ідентичністю¹⁵.

Крім того, чим маскуліннішою вважається їжа, тим охочіше її споживають чоловіки, закріплюючи цим свій чоловічний образ. Цікаво, що коли зростає сприйняття їжі як маскулінної, намір споживати чоловічу їжу зростає і серед жінок, але значно слабше, ніж серед чоловіків. При цьому в таких ситуаціях жінки хочуть споживати ту їжу, що сприймається найбільш маскулінною. З іншого боку, коли їжа сприймаєтсья більш жіночою, зростає її споживання серед жінок і знижуєтсья серед чоловіків¹⁶. 

А що ж в Україні?

На жаль, мені не вдалося знайти досліджень щодо впливу гендерних стереотипів на сприйняття їжі українцями. Тому щоб мати хоч якусь точку відліку для дискусії, я спробувала запустити невеличке онлайн-опитування, аналогічне тому, що було проведено турецькими і американськими дослідниками. Щоб уникнути подальших запитань, одразу зазначу, що це не репрезентативне кількісне дослідження, а пілот, тестування концепції і своєрідна провокація для серйозної подальшої наукової роботи. До того ж я розумію всі ризики мильних бульбашок, адже анкета була поширена через Facebook (мою особисту сторінку і сторінки моїх колег), тому люди, які її заповнили, це ті, хто вже достатньо обізнаний з гендерною проблематикою і намагається всіляко уникати стереотипного мислення. Звідси, до речі, несприйняття і критика анкети багатьма респондентами.

Отже, всього було опитано 564 українських міленіали віком 25-40 років: 470 жінок, 93 чоловіки і 1 небінарну людину. Опитаним пропонувалося оцінити їжу на маскулінність/фемінність за 5-бальною шкалою. Перелік страв включав 19 інтернаціональних страв (стейк, курячі крильця, гамбурегр, хот дог, хліб, фаст-фуд в лаваші, рибу, піцу, яйця, курку, картоплю фрі, чипси, сир, суп, пасту, морозиво, суші, салат, шоколад) та 1 локальну страву (борщ).

Важливо зазначити, що всі протестовані продукти крім борщу – це передусім не домашня їжа, а те, що українці споживають і поза домом, тобто вона має яскравіше гендерне забарвлення, ніж домашня, адже є видимою для інших людей, а отже допомагає декларувати власну гендерну ідентичність. 

Результати цього пілотного дослідження загалом виявилися достатньо передбачуваними. Через специфіку опитаної аудиторії, про яку я зазначала вище, значною була кількість тих, хто намагався обирати на шкалі нейтральність продуктів (3 за 5-бальною шкалою). Упевнена, що в більш консервативному середовищі результати були б більш полярними. У будь-якому разі навіть за умови значної нейтральності відповідей, маскулінність/фемінність окремих продуктів є безперечною. Графік¹⁷ (рис. 1), побудований на основі отриманих даних, демонструє, що і чоловіки, і жінки, найбільш маскулінними вважають стейк, гамбургер, фастфуд у лаваші, хот дог і хліб. 

А ще маскулінною їжею, як не дивно, називають борщ. На контрасті із більше фемінним, ніж нейтральним, супом, це свідчить про те, що фактично борщ – це не просто один з видів супу. Борщ – це окрема категорія рідкої страви (і тут справа не лише в тому, що я його розмістила окремим питанням), яка визнається достатньо поживною і калорійною, щоб вважатись чоловічою. До речі, такий статус борщу підтверджують і дослідники гастрономічної культури: «Часто у мовленні борщ опиняється у маскулінному контексті і характеризується як груба страва. У приватних розмовах можна почути рубанув/лупанув борщу; навернув/уперіщив миску борщу; борщу б такого наваристого, щоб аж світ розвиднівся; борщ такий, що ложка стоїть тощо»¹⁸. 

Цікаво, що до списку чоловічих страв жінки додають ще чипси і картоплю-фрі. Упевнена, що причина полягає в тому, що це класичні приклади шкідливих продуктів, а така їжа, як було пояснено вище, автоматично не асоціюється з красивою фігурою, а отже з правильною для жінок їжею. 

Що ж до фемінних продуктів, то обидві статі вважають найбільш жіночими продуктами морозиво, суші, салат і шоколад. При цьому жінки називають фемінними також рибу і сир. Можу припустити, що чоловіки асоціюють закускою під алкоголь (сушена риба – під пиво, оселедець – під горілку), тому не вважають її фемінною, але підкріпити аргументами це припущення не можу. Що ж до сиру, то для чоловіків він також більш фемінний, ніж нейтральний, просто у їхніх відповідях фемінність не так яскраво виражена, як у жіночих відповідях.

Рис. 1

За аналогією з турецько-американським дослідженням, друга частина мого питальника стосувалася того, яку їжу жінки і чоловіки обирають більш охоче. На графіках (рис. 2 і рис. 3) можемо пересвідчитися у тому, що між вибором жінок і чоловіків існує різниця. Так, чоловіки більш охоче обирають ту їжу, яку вони вважають нейтральною. Тоді як жінки, і це добре видно на графіку, більш схильні обирати фемінну їжу. Мушу зазначити, що на ці результати могло вплинути те, що чоловіків опитано значно менше, ніж жінок, але також нагадаю, що це пілотне опитування, тому буде чудово, якщо хтось спростує або підтвердить ці результати у майбутньому.

Рис. 2 

Рис. 3

Порівнюючи результати опитування з турецько-американським дослідженням, загалом можемо переконатися у тому, що гендерні стереотипи точно існують у всіх культурах, де проводились дослідження. Маскулінною вважається м’ясна і жирна їжа, тоді як фемінною – жіноча і легка. Однак у кожній культурі є свої відмінності. Стейк і хот дог маскулінні всюди, але гамбургер буде нейтральним у Туреччині, а курячі крильця – нейтральними в Україні. Припускаю, що ця нейтральність курятини повязана з тим, що порівняно з свинячим або яловичим мясом, вона вважається значно легшим продуктом – менш жирним і менш калорійним. Водночас в усіх країнах, де проводилось це опитування, салат, шоколад, суші і морозиво без варіацій вважаються фемінними. 

Певна різниця спостерігається у виборі чоловіками і жінками страв. В турецько-американському дослідженні чоловіки більш охоче обирали маскулінні страви, а жінки – фемінні. Тоді як в Україні жінки обирали фемінні, а чоловіки – нейтральні страви.

***

Що ж, навіть поверхнева розвідка підтверджує, що з їжею не все так просто, як здаєтсья на перший погляд, адже харчування – не лише фізіологічний, а й соціальний акт. І ця соціальність провокує існування гендерно маркованої їжі, а також гендерні відмінності у її споживанні. Бо їжа – це не просто спосіб отримання калорій, яких чоловікам треба умовно на 1000 більше, ніж жінкам, їжа – це також один зі способів демонстрації своєї ідентичності. Те, що ми їмо, допомагає нам показати іншим свою приналежність до конкретної культури, конкретної групи і конкретної статі. А тому, аналізуючи харчову поведінку і її гендерну специфіку, завжди важливо враховувати той контекст, у якому ця поведінка відбувається. Це значить, що попри те, що в усіх культурах існує розподіл страв і продуктів на чоловічі і жіночі, вибір цих страв завжди буде обумовлюватися особливостями локальної культури і її історичним бекграундом.

Примітки:
¹ Марценюк Т.О. (2017). Гендер для всіх. Виклики стереотипам. Київ, «Основи», С.17
² Марценюк Т.О. (2017). Гендер для всіх. Виклики стереотипам. Київ, «Основи», 256 c.
³ Krogager, S. (2012). Når piger og drenge bruger medier og mad (PhD-dissertation). Århus University, Århus. Цит за: Цит за: Jonatan Leer, Stinne Gunder Strøm Krogager, Karen Klitgaard Povlsen & Susanne Højlund (2019) Gender and Children’s Food Practices: A Qualitative Study of 12–14-Year-Old Children in A Danish School Setting, NORA -Nordic Journal of Feminist and Gender Research, 27:3, 184
⁴ Krogager, S. (2012). Når piger og drenge bruger medier og mad (PhD-dissertation). Århus University, Århus. Цит за: Цит за: Jonatan Leer, Stinne Gunder Strøm Krogager, Karen Klitgaard Povlsen & Susanne Højlund (2019) Gender and Children’s Food Practices: A Qualitative Study of 12–14-Year-Old Children in A Danish School Setting, NORA -Nordic Journal of Feminist and Gender Research, 27:3, 184
⁵ Lucy J. Cooke* and Jane Wardle (2005). Age and gender differences in children’s food preferences, British Journal of Nutrition, 93, 741–746
⁶ Wardle, J., & Beales, S. (1986). Restraint, body image and food attitudes in children from 12 to 18 years. Appetite, 7, 209-217. Цит за: Barbara J. Rolls, Ingrid C. Fedoroff, and Joanne F. Guthrie (1991). Gender Differences in Eating Behavior and Body Weight Regulation, Health Psychology, 70(2), 137
⁷ Connor-Greene, P. A. (1988). Gender differences in body weight perception and weight-loss strategies of college students. Women and Health, 14, 27-42. Цит за: Barbara J. Rolls, Ingrid C. Fedoroff, and Joanne F. Guthrie (1991). Gender Differences in Eating Behavior and Body Weight Regulation, Health Psychology, 70(2), 135
⁸ Fallon, A. E., & Rozin, P. (1985). Sex differences in perceptions of desirable body shape. Journal of Abnormal Psychology, 94, 102-105. Цит за: Barbara J. Rolls, Ingrid C. Fedoroff, and Joanne F. Guthrie (1991). Gender Differences in Eating Behavior and Body Weight Regulation, Health Psychology, 70(2), 135
⁹ Ceren Ekebas-Turedi, Zuhal Cilingir Uk, Cigdem Basfirinci & Musa Pinar (2020): A Cross-Cultural Analysis of Gender-Based Food Stereotypes and Consumption Intentions among Millennial Consumers, Journal of International Consumer Marketing, DOI: 10.1080/08961530.2020.1771644, P.2
¹⁰ Ceren Ekebas-Turedi, Zuhal Cilingir Uk, Cigdem Basfirinci & Musa Pinar (2020): A Cross-Cultural Analysis of Gender-Based Food Stereotypes and Consumption Intentions among Millennial Consumers, Journal of International Consumer Marketing, DOI: 10.1080/08961530.2020.1771644, P.6 
¹¹ Ceren Ekebas-Turedi, Zuhal Cilingir Uk, Cigdem Basfirinci & Musa Pinar (2020): A Cross-Cultural Analysis of Gender-Based Food Stereotypes and Consumption Intentions among Millennial Consumers, Journal of International Consumer Marketing, DOI: 10.1080/08961530.2020.1771644, P.11 
¹² Ceren Ekebas-Turedi, Zuhal Cilingir Uk, Cigdem Basfirinci & Musa Pinar (2020): A Cross-Cultural Analysis of Gender-Based Food Stereotypes and Consumption Intentions among Millennial Consumers, Journal of International Consumer Marketing, DOI: 10.1080/08961530.2020.1771644, P.12 
¹³ Ceren Ekebas-Turedi, Zuhal Cilingir Uk, Cigdem Basfirinci & Musa Pinar (2020): A Cross-Cultural Analysis of Gender-Based Food Stereotypes and Consumption Intentions among Millennial Consumers, Journal of International Consumer Marketing, DOI: 10.1080/08961530.2020.1771644, P.12
¹⁴ Ceren Ekebas-Turedi, Zuhal Cilingir Uk, Cigdem Basfirinci & Musa Pinar (2020): A Cross-Cultural Analysis of Gender-Based Food Stereotypes and Consumption Intentions among Millennial Consumers, Journal of International Consumer Marketing, DOI: 10.1080/08961530.2020.1771644, P.9
¹⁵ Ceren Ekebas-Turedi, Zuhal Cilingir Uk, Cigdem Basfirinci & Musa Pinar (2020): A Cross-Cultural Analysis of Gender-Based Food Stereotypes and Consumption Intentions among Millennial Consumers, Journal of International Consumer Marketing, DOI: 10.1080/08961530.2020.1771644, P.11 
¹⁶ Ceren Ekebas-Turedi, Zuhal Cilingir Uk, Cigdem Basfirinci & Musa Pinar (2020): A Cross-Cultural Analysis of Gender-Based Food Stereotypes and Consumption Intentions among Millennial Consumers, Journal of International Consumer Marketing, DOI: 10.1080/08961530.2020.1771644, P.12
¹⁷ За всі розрахунки і графіки безмежно вдячна Тарасу Полеку, без якого мені ніколи б не вдалося так чітко структурувати дані.
¹⁸ Дегтярьова В., Брайченко О. Все що хочеш, аби борщ – як українці готують та їдять борщ / Їжакультура. Режим доступу: https://yizhakultura.com/material/20200623_1321

Ілюстрації: Анна Андреєва / Клуб ілюстраторів Pictoric

Партнер проєкту:

Запропонований вашій увазі матеріал є першим з серії публікацій, підготовлених у співпраці з Фондом імені Гайнріха Бьолля, бюро Київ - Україна.