Цьогоріч за підтримки Українського культурного фонду розпочався Національний проєкт «Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі». Чому сьогодні виявився актуальним проєкт, присвячений одному з найдавніших людських промислів? Проблема збереження біорізноманіття світу і зокрема, збереження популяції бджіл – одна з нагальних екологічних проблем сучасності. Зникнення цієї комахи загрожує людству голодом, тому національні програми її порятунку задіяні у багатьох європейських країнах, в США.  Важливою складовою цих програм є захист диких бджіл, зокрема і через відродження бортництва. Бортний промисел як еко-культурний проєкт з 2013 р. відроджено у Польщі, з 2014 р. – у Германії, Швейцарії. У 2017 р. американським біологом Майклом Д. Тілє заснована  наукова платформа «Apis Arborea» (бджола з дерева) для обміну знаннями про життя бджіл та бджільництво, метою якого є перш за все повернення бджолі її місця в екосистемі, а вже потім – служіння людям.

Культурний розвиток бджільництва – перенесення бортей з лісу додому, заміна колоди рамковим вуликом, створення промислових пасік не призвело до остаточного зникнення бортництва в Україні (у значенні вміння добувати мед від диких бджіл, виготовляючи штучні дупла у деревах чи розміщуючи колоди-дуплянки на деревах). Цей промисел, що був поширеним по всій території України, найбільш збереженим виявився на Поліссі через природньо–географічні особливості регіону. З ініціативи ентузіастів бортницької справи Олексія Нагорнюка та Максима Пчелова, була створена громадська організація «Бортники України» а промисел був внесений до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини ( у 2018 р.) як такий, що побутує на теренах Житомирського та Рівненського Полісся. Між тим локальні осередки бортництва існують на Сумщині, Чернігівщині, на Київщині. Метою даного проєкту є розширення зони функціонування даної етнокультурної традиції, зокрема за рахунок Київщини. Етнографічні матеріали 1920-30-х р. фіксують розповіді носіїв традиції у Чорнобильському, Димерському районах області. Збереглись фото тогочасних пасік з вуликами-колодами. На сьогодні учасниками проекту знайдені відомості про бортників у Іванківському районі. Багато хто з сучасних бджолярів поруч з рамковими вуликами різних систем ставлять на пасіках власноруч виготовлені колоди (у м. Кагарлик, Боярка, Богуслав), пояснюючи це бажанням долучитися до традиції або сподіваючись на переваги таких вуликів (краще зимування бджіл, менша захворюваність). Важливим є екологічне спрямування проєкту. Створення віртуального музею бортництва, публікація матеріалів проведених досліджень, підготовка відеоуроків про бортництво для школярів сприятимуть поширенню у культурно-інформаційному просторі країни відомостей про різні аспекти національної культурної спадщини, взаємозв’язок людської діяльності зі збереженням довкілля.

Одним з особливих аспектів бортництва є його гастрономічний аспект. Дикий мед суттєво відрізняється за смаком від меду бджіл з присадибних пасік. І не лише за рахунок рослин медоносів з яких бджоли беруть взяток, але й через те, що медові стільники в них не відокремлюють від пергових і мед зберігає властивості майже всіх продуктів бджільництва. Саме з такого меду варили раніше міцні меди для свят і медовий квас, ситу для повсякденного вжитку. Продукти бортництва широко використовувалися у народній медицині і мають великі перспективи у сучасній фармакології. Проєктом передбачається заохочення до співпраці фахівців з меду та медоваріння, професійних спільнот, зацікавлених у використанні продуктів бортництва та промоції цієї традиції як культурного та туристичного ресурсу.

 


 

Виконавець проєкту : Вишгородський історико-культурний заповідник, кураторка проєкту, кандидатка історичних наук Влада Литовченко

Партнери проєкту: Управління культури і туризму Рівненської обласної держадміністрації, Вишгородська міська рада, Олевський краєзнавчий музей та Сарненський історико-етнографічний музей.

Наукова керівниця проекту: кандидатка історичних наук Галина Бондаренко

 



Фото: Вишгородський історико-культурний заповідник